ТЕМА 1
ІНФОРМАЦІЯ В МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ МАРКЕТИНГОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ1. Цінність маркетингової інформації для організації.
2. Види маркетингової інформації. Переваги та недоліки первинної та вторинної маркетингової інформації.
3. Джерела маркетингової інформації.
4. Маркетингова інформаційна система (МІС).
5. Маркетингова розвідка: цілі, джерела і методи одержання інформації.
6. Організація роботи з постачальниками маркетингової інформації.
1. Поняття та цінність маркетингової інформації для організаціїІнформація - форма спілкування, засіб отримання знань про певне явище чи процес, юридичних і фізичних осіб. Інформація - засіб зменшення невизначеності, властивої стохастичним процесам ринку. Інформація по суті є одним з найбільш цінних ринкових продуктів.
Під цінністю інформації розуміється вигода (прибуток), отримана від реалізації заходів розроблених по результатах маркетингових досліджень. Для оцінки цінності інформації можуть бути застосовані або інтуітивний метод, або точний метод, що базується на теорії імовірності та математичної статистики. В обох випадках в розрахунок приймається думки щодо імовірності можливих станів ринку (сприятливих,несприятливих), прибутків в кожному з альтернативних варіантів при умові наявності повної інформації про стан ринку і її відсутності.
Цінність маркетингової інформації полягає в тому, що вона:
- створює передумови одержання конкурентних переваг;
- допомагає зменшити міру ризику;
- визначає та попереджує про зміни в навколишньому середовищі;
- сприяє формуванню і координації стратегій;
- підтримує й обґрунтовує рішення;
- сприяє зростанню іміджу фірми;
- дає можливість аналізувати діяльність фірми з метою підвищення її ефектив-ності.
- Одним із ключових питань діяльності підприємства є отримання повної, достовірної, своєчасної інформації про стан маркетингового середовища.
Маркетингова інформація – це сукупність акумульованих, з метою зниження невизначеності, повідомлень, знань та даних про стан маркетингової діяльності, про зовнішнє маркетингове середовище та характерні для нього процеси. Маркетингова інформація — це факти і цифри, які певним чином стосуються маркетингової діяльності організації, характеризують її маркетингове середовище. Так, «портрет» індивідуального споживача створюється за допомогою таких даних, як вік, стать, рівень доходу, освіта, місце проживання, споживацькі звички та ін. У процесі виходу на зовнішні ринки суттєве значення мають, зокрема, такі факти і цифри, як особливості національного менталітету споживачів, розміри ставок ввізного (імпортного) мита, система оподаткування тощо.
Інформаційний фактор відіграє все більш важливу роль не тільки у маркетинговому аналізі, а й у цілому щодо успішності діяльності організації.
2. Види маркетингової інформації.Інформаційний фактор відіграє все більш важливу роль не тільки у маркетинговому аналізі, а й у цілому щодо успішності діяльності організації.
Таблиця 1
Види інформації
Залежно від періоду часу, до якого відноситься маркетингова інформація, розрізняють історичну, поточну і прогнозну інформацію. Історична інфор-мація формує уявлення про зовнішні умови і результати діяльності підприємств з моменту його заснування або за більш тривалий період часу. До такого виду інформації можуть ставитися: національні традиції і норми обслуговування споживачів; історично сформовані різновиди товарів і послуг, традиції споживання, характерні для певних територій або сегментів ринку; раніше застосовувалися технології і стандарти у сфері виробництва та обслуговування та ін. Поточна інформація відображає оперативний стан динамічно мінливої ринкової. Вона необхідна для оцінки існуючих пропозицій конкурентів, потреб цільових споживачів, а також при проведенні моніторингу соціально-політичних та інших зовнішніх факторів, які суттєво впливають на ринок. Прогнозна інформація відображає вірогідну оцінку розвитку підприємства в найближчій перспективі залежно від макроекономічних, демографічних та інших зовнішніх факторів.
Залежно від способу отримання інформації се підрозділяють на директивну і планову. Директивна інформація формується як у внутрішній виробничій сфері, так і в зовнішньому середовищі підприємства. Вона містить показники, нормативи та стандарти виробництва продукції і послуг, викладені в законодавчих актах, державних регламентах, стандартах. Планова інформація формується в процесі повсякденної (планової) виробничої діяльності підприємства і застосовується при розробці та прийнятті управлінських рішень, формулюванні цілей, стратегії і бюджету маркетингу .
Залежно від способу представлення розрізняють кількісну та якісну маркетингову інформацію.
Кількісна інформація дозволяє виразити в конкретних числових величинах і прийнятих одиницях виміру характеристики різних ринкових явищ: ємність і частку ринку, ступінь впливу доходів різних груп споживачів на попит, розміри інвестицій і бюджету маркетингу, індекси цін і т.п. Кількісна маркетингова інформація визначає орієнтири розвитку підприємства, служить основою для визначення ефективності його ринкової діяльності. До кількісної інформації належить ступінь задоволеності споживачів, що дозволяє розрахувати показники основних маркетингових категорій (споживчих оцінок, якості продукції, її конкурентоспроможності та ін.).
Якісна інформація припускає змістовний опис досліджуваних характеристик. Вона дозволяє описати стан різних маркетингових процесів і явищ: склад споживачів за статтю та віком, соціальним станом і місцем проживання, характер споживчої поведінки та ін.
Залежно від періодичності зміни та отримання маркетингова інформація може бути постійної і змінної, періодичної і епізодичній. Постійна інфор-мація відображає стабільні і тривалий час не змінюються фактори ринкового середовища, значущі для конкретного підприємства (наприклад, для сфери ЖКГ це можуть бути дані про тарифи на енергію або генеральний план будівництва нових житлових будинків). Змінна інформація показує фактичні кількісні та якісні змінні характеристики ринкової діяльності підприємства в цілому. Періодична інформація формується на регулярній основі при відстеження динамічно змінюються змінних маркетингових чинників. Епізодична інформація формується в міру необхідності, наприклад, якщо знадобляться додаткові дані про конкурентів, у разі появи нових підприємств на ринку. При зниженні прибутку або демпінгу з боку конкурентів може знадобитися епізодична інформація для оцінки можливості зміни цін на товари-аналоги або замінники.
Залежно від поточного стану маркетингової інформації та можливості її використання при управлінні маркетинговою діяльністю на підприємствах розрізняють такі її види:
• входить - інформація, яка надходить на маркетингове підрозділ із зовнішніх і внутрішніх джерел. Як правило, це неструктуровані дані, зібрані в ході маркетингової діяльності. Зокрема, це можуть бути одержувані від якого-небудь структурного підрозділу підприємства дані по конкретної маркетингової ситуації;
• виходить - оброблена (перетворена) інформація, необхідна для прийняття управлінських рішень. Виходить інформацією є кількісні чи якісні дані про проведення необхідних маркетингових або загальноорганізаційної заходів підприємства, спрямованих на збільшення споживчої задоволеності, обсягу збуту та ін. Слід прагнути до того, щоб така інформація була підготовлена за основними змінним комплексу маркетингу і активно поширювалася на ринку для стимулювання цільових споживачів;
• аналізована - інформація, відібрана для математичної або логічної обробки та аналізу. Такою інформацією можуть бути дані маркетингових досліджень, опитувань споживачів, динаміки обсягу збуту, інтернет-статистики відвідувань сайту та ін .;
• збережена - інформація, підготовлена для зберігання на електронних або паперових носіях. Така інформація може складатися з вибірки даних, що мають значення для виявлення реакції споживачів і цільового ринку в цілому на маркетингові заходи. В даний час для зберігання великого обсягу маркетингової інформації доцільно використовувати бази даних, прикладом застосування яких у маркетинговій діяльності можуть бути CRM-системи (customer relationship management).
За призначенням розрізняють виробничу і споживчу маркетингову інфор-мацію.
Виробнича інформація призначена для внутрішнього користування, вироблення управлінських рішень в процесі управління маркетингом і збуту продукції. Така інформація може бути отримана з внутрішніх і зовнішніх джерел, мати нормативну, рекомендаційну, сигнальну або контрольно-регулюючу функції. Вона формується при вивченні та аналізі поведінки об'єктів маркетингового середовища, при контролі (аудиті) поточної маркетингової діяльності підприємства та оцінці ефективності маркетингової стратегії.
Споживча інформація - маркетингова інформація, розрахована на широке коло користувачів, може міститися в рекламних матеріалах підприємства і стимулювати збут продукції.
За формою подання маркетингова інформація може бути наукової, навчально-методичної, довідкової та ін. Наукова інформація включає в себе результати наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних фахівців в області маркетингу. Зазвичай вони викладаються в монографіях, присвячені поглибленому аналізу маркетингової діяльності в різних галузях або за окремим прикладним завданням. Її можна знайти і в суміжних з маркетингом областях діяльності і галузях науки: економіці, соціології, фінансовому менеджменті, психології та ін. Навчально-методична і довідкова інформаціямістить відомості щодо організації та ведення процесу підготовки персоналу в області маркетингу та збуту, відомості нормативного характеру. Таку інформацію можна знайти в підручниках, навчальних посібниках та іншої навчально-методичної літературі з маркетингу.
За змістом інформацію підрозділяють па комерційну, фінансову, цінову, правову та ін. До комерційної інформації відносяться дані про виробників продукції та послуг, результатах маркетингових і соціологічних досліджень, реклама, відомості про конкуруючих організаціях і т.д. Фінансова і цінова інформація містить відомості про котирування цінних паперів, валютних курсах, обсязі інвестицій, динаміці цін на вироблені товари та надані послуги.Правова інформація включає в себе правові документи федерального і місцевого значення, документи професійних організацій, спілок, об'єднань, статути підприємств.
В першу чергу, маркетингову інформацію зазвичай поділяють на вторинну та первинну.
Вторинна інформація - інформація, отримана на основі вторинних даних в ході проведення так званих кабінетних маркетингових досліджень. Вторинна маркетингова інформація не створюється у процесі цього маркетингового дослідження, вона вже існує у певному готовому вигляді, вже використовувалася або може бути використана в інших дослідницьких процесах. Вторинні дані (secondary data) – це дані, які вже зібрані для інших цілей і включають інформацію, отриману із засобів масової інформації, мережі Інтернет, з комерційних та урядових джерел, консалтингових фірм, комп’ютерних баз даних. Вторинні дані є економним і швидким джерелом базової інформації, а їх аналіз є передумовою збору первинних даних (primary data), адресованих для цілей конкретного маркетингового дослідження. Наприклад, університет, який вирішує проблему можливого попиту на свої послуги на найближчі 2—3 роки, може отримати від міського управління освіти дані про кількість учнів, які навчаються сьогодні у школах міста у старших класах. Ці дані, очевидно, го-тувалися не для вирішення проблеми можливого попиту на послуги певного університету на найближчі роки, а для інших цілей. Але їх можна зарахувати до тієї інформації, що може бути корисною для університету.
Вторинну інформацію можна поділити на внутрішню та зовнішню.
Вторинна внутрішня інформація — інформація, що була створена всередині самої організації. Джерела внутрішньої вторинної інформації: бухгалтерські, фінансові, інші аналітичні звіти організації; бесіди зі співробітниками організації; дані маркетингової та інформаційної систем організації; повідомлення торгового персоналу; огляди скарг і рекламацій споживачів; плани виробництва; ділова кореспонденція; інші свідчення діяльності організації. Так, якщо проблемою маркетингового дослідження визначено виявлення ставлення споживачів до підвищення рівня екологічності такої продукції, як ламінат-підлога, то важливою внутрішньою інформацію можуть бути дані технічного відділу щодо хімічного складу продукту, дані фінансового відділу щодо витрат підприємства під час реалізації попередніх проектів екологізації продукції. Крім того, може виявитися, що раніше вже проводилися опитування споживачів щодо їх ставлення до екологічності продукції, й, безумовно, ці дані будуть корисними для порівняння споживацьких настроїв за певний період.
Вторинна зовнішня інформація — інформація, що була створена поза межами організації не для цього дослідження. Вище наведений приклад університету пов'язаний якраз із цим видом інформації. У цілому джерела вторинної зовнішньої інформації можуть бути досить різноманітними: офіційна статистика (загальнодержавна та регіональна); дані дослідницьких організацій; дані різних асоціацій, фондів тощо; матеріали галузевих та інших періодичних видань, а також інші джерела. Багато з них є загальнодоступними, їх отримання ибо практично зовсім не вимагає оплати або справа може обмежитися досить незначними витратами. Наприклад, якщо ви проводите дослідження ринку лакофарбових виробів, то ви можете скористатися такими періодичними виданнями, як «Химия А.Б.В.», «Химия Украины», «Хим-курьер». Але є й інші матеріали, доступ до яких передбачає особливу оплату з боку їх замовників.
Первинна маркетингова інформація — дані, які зібрані спеціально для вирішення проблеми даного маркетингового дослідження. Первинні дані - дані спеціально проведених польових досліджень для вирішення конкретної маркетингової проблеми. Збір первинних даних здійснюється шляхом спостережень, опитувань, експериментальних досліджень. Насамперед зазначимо, що ця інформація може бути отримана: а) самою організацією-ініціатором дослідження; б) сторонньою — як правило, спеціалізованою дослідницькою — для відповідного замовника організацією. Таким чином, кожна організація, яка ініціює проведення дослідження, повинна вирішити це організаційне питання.
Так, наприклад, університет може самостійно провести дослідження намірів учнів випускних класів загальноосвітніх навчальних закладів щодо вступу до вузів, вибору спеціальності, здатності родини сплачувати за навчання, критеріїв, за якими учні оцінюють ВНЗ тощо. Зрозуміло, що якісне виконання такого дослідження вимагає наявності у штаті університету відповідних фахівців, організації процесу збору та обробки інформації, виділення необхідних фінансових коштів. Університет може обрати інший шлях — укласти угоду зі спеціалізованою маркетинговою фірмою на проведення дослідження, тобто виступити його замовником у сторонньої організації. Який варіант буде кращим? Відповідь залежить від багатьох конкретних обставин, основні з яких окреслені вище.
Основні методи збору первинної інформації запропоновані на рис. 1.
Рис. 1. Класифікація маркетингових досліджень за методом збору первинної інформації
Якісні методи дослідження спрямовані на отримання даних стосовно глибинної мотивації споживача, розгорненої інформації про предмет дослідження. Якісні методи припускають збір інформації у вільній формі; вони фокусуються не на статистичних вимірюваннях, а базуються на розумінні, поясненні та інтерпретації емпіричних даних, є джерелом формування гіпотез і продуктивних ідей. Завдання методів якісних досліджень полягає в отриманні розвідувальних даних, а не в кількісному розподілі думок, відповідають не на запитання «скільки», а на запитання «що», «як» і «чому». Проектні та стимулюючі технології якісних досліджень допомагають муніципальним органам влади розкрити мотиви, установки, відносини, переваги, цінності, ступінь задоволеності цільових аудиторій (населення, підприємців, інвесторів, туристів) стосовно муніципального продукту або територіального бренду.
Слід розпочати саме зі вторинної маркетингової інформації. Спеціалісти ре-комендують під час проведення маркетингових досліджень розпочинати збір та аналіз інформації саме із залучення вторинних джерел. З іншого боку, безумовно, ставлення до вторинної інформації повинно бути критично-зваженим. Наприклад, вікова структура населення, яка надається офіційною статистикою, може не задовольнити компанію, тому що в неї на підставі власного досвіду вже сформувалося своє уявлення щодо того, яку шкалу вікових груп краще використовувати. Тому, в цілому, під час проведення дослідження доводиться створювати інформаційну базу первинних даних.
Переваги та недоліки вторинної і первинної маркетингової інформації наведено в табл. 3.
Таблиця 2
ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ ПЕРВИННОЇ ТА ВТОРИННОЇ МАРКЕТИНГОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
3. Джерела маркетингової інформації. У процесі маркетингових досліджень можуть використовуватися такі її дже-рела:
- друковані видання (періодика, монографії, огляди ринків, брошюри, довідники, статистичні збірники тощо);
- спеціальні дослідження (опитування, спостереження, експерименти);
- довідки офіційних організацій, експортерів, представників фірм;
- балансові звіти, каталоги, проспекти інших підприємств;
- виставки, ярмарки, конференції, презентації, дні відкритих дверей;
- покупці, споживачі, клієнти;
- постачальники;
- сфера торгівлі;
- фінансова сфера;
- неформальні джерела (чутки, друзі).
Джерела вторинної інформації:
- Офіційні – джерела в яких інформація офіційно опублікована і доступна для всіх користувачів.
- Синдикативні – спеціальні джерела. Інформація, опублікована в спеціальних друкованих виданнях (як правило, підписаних), що видаються окремими організаціями. Перевага синдикативної інформації: часткова вартість (вартість збору і обробки первинної інформації, що виконуються спеціальними інформаційно-консультаційними організаціями, розділяється між декількома передплатниками). Недоліки синдикативної інформації: передплатники не впливають на збирається інформацію; відносна дорожнеча послуги; відносна дешевизна.
Основний вид послуг, який заснований на отриманні синдикативних даних - моніторинг ринкової ситуації - система постійного отримання маркетингової інформації на основі повторюваних досліджень. Послуга надається передплатникам регулярно і являє собою уніфіковані огляди стандартизованих даних. Дані моніторингів дозволяють маркетологам відстежувати ринкові зміни. Сфера застосування синдикативних даних: вимір відносин споживачів та громадської думки; визначення ринкових сегментів; відстеження ринкових тенденцій; оцінка ефективності різних методів просування продуктів.
Таблиця 3
Зовнішні джерела інформації у маркетингу міста
4. Маркетингова інформаційна система організаціїНеобхідно зрозуміти, що підприємства у своєму інформаційному забезпеченні стикаються, як правило, з такими проблемами:
- дефіцит потрібної інформації;
- надлишок непотрібної інформації;
- розпорошення інформації по різних підрозділах підприєм-
ства, внаслідок чого його важко знайти;
- приховування інформації службовцям як такої, що вказує на недоліки в їх роботі;
- запізнення надходження важливої інформації;
- неможливість визначення точності повноти наявної інформації.
Тому у план маркетингового дослідження входить визначення джерел маркетингової інформації, методів, процедур та інструментів її збору, тобто тієї сукупності компонентів, яка формує маркетингову інформаційну систему (МІС) організації. МІС — це тривала в часі і взаємодіюча структура, що складається з персоналу, обладнання, а також конкретних процедур, метою яких є збір, аналіз, оцінка і представлення інформації, необхідної для поліпшення планування процесу маркетингу, його здійснення і контролю.
Маркетингова інформаційна система представляє собою цілісне технологічне, програмне та інформаційне середовище створення, обробки, аналізу, зберігання та розповсюдження інформації, необхідної для прийняття рішень в умовах змінного зовнішнього середовища. Маркетингова інформаційна система організації (МІС) — система збирання, обробки та використання в межах організації маркетингової інформації.
Кожне підприємство створює свою маркетингову інформаційну систему. Особливості виявляються, зокрема, в структурі та джерелах інформації, у конкретних способах використання сучасних інформаційних технологій, у порядку розповсюдження та використання інформації структурними підрозділами підприємства. Але в будь-якому випадку кожне підприємство повинно мати систему роботи з маркетинговою інформацією, управління будь-яким процесом, у тому числі маркетинговим, має розпочинатися з вивчення питання, з ознайомлення з відповідною інформацією.
МІС (як елемент інформаційної системи міста) є засобом інформаційної підтримки організації з метою визначення можливостей організації; раннього виявлення можливих труднощів і проблем; виявлення сприятливих маркетингових можливостей; раціонального використання значних масивів інформації про продукт, канали збуту, споживачів, конкурентів тощо; координації прогнозів, планів та програм; обробки й представлення інформації способом, що полегшує це використання особами, що ухвалюють рішення; оцінки виконання планів і реалізації стратегій розвитку. За Ф. Котлером, маркетингова інформаційна система складається з систем внутрішньої інформації, маркетингової розвідки, маркетингових досліджень та аналітичної маркетингової системи..
Рис. 2. Модель МІС
Система внутрішньої інформації ґрунтується на внутрішніх джерелах даних підприємства. Система внутрішньої звітності існує на будь-якому підприємстві і повинна акумулювати дані про фінансове становище і результати виробничо-господарської діяльності фірми, зокрема, показники поточного збуту, собівартості продукції, оборотності оборотних коштів, дебіторської і кредиторської заборгованості й ін. Інформація, яку отримують на виході цієї системи, необхідна для ухвалення рішень, оперативного планування й контролю.
Система маркетингової розвідки (система спостереження за зовнішнім сере-довищем, система збору зовнішньої поточної маркетингової інформації) являє собою сукупність прийомів і методів одержання інформації про зовнішнє середо-вище, у якій функціонує фірма. Ця інформація стосується постачальників, конку-рентів (купуючи їхні товари, відвідуючи дні відкритих дверей, читаючи звіти, ви-вчаючи рекламу, розмовляючи з колишніми працівниками тощо), маркетингових посередників, органів державної, законодавчої і виконавчої влади, фінансових кіл, засобів масової інформації, споживачів та їхніх об'єднань. У процесі збору зовнішньої маркетингової інформації фірма повинна по можливості урахувати всі зовнішні фактори, що впливають на ефективність її дій на ринку: демографічні, економічні, природні, науково-технологічні, політичні, а також фактори культурного оточення. Система маркетингової розвідки отримує інформацію з різних джерел – від працівників, населення, підприємців, інвесторів, туристів, відвідувачів, конкурентів, постачальників та посередників, а також з різних друкованих видань. Нетрадиційним (і до сьогодні недостатньо використовуваним) джерелом такої інформації є комп’ютерна мережа Internet, яка надає величезні можливості в плані збору і систематизації інформації. Система спостереження за зовнішнім середовищем включає відстеження змін у законодавстві, економічному стані країни/регіону, рівня доходів громадян, змін у технології виробництва товарів компаній, розміщених у місті, появу нових муніципальних технологій та появу у конкурентів нових складників муні-ципального продукту тощо. Всі ці параметри можуть вплинути на міську економіку, тому необхідно своєчасно їх розпізнавати та коректувати діяльність відповідно до їх зміни.
Система маркетингових досліджень, як компонент МІС, є систематичний процес планування, збору, аналізу і подання даних, які необхідних у зв'язку з маркетинговою ситуацією, що стоїть перед фірмою. Функціонування цієї системи забезпечується застосуванням методів збору первинної інформації, і прийомів добору вторинної інформації. У завдання цієї системи входить виявлення та опис маркетингових проблем, проектування, розвиток й оцінка заходів, моніторинг та контроль маркетингу, оцінка потенціалу організації, визначення характеру ринків, сегментування цільових аудиторій, позиціонування організації, аналіз цінової політики, інвестиційної привабливості, виявлення рівня задоволеності споживачів, дослідження зміни їх ціннісних орієнтирів, уподобань, бенчмаркінг продукту конкурентів тощо.
Аналітична маркетингова система передбачає розробку моделей та здійс-нення технічного аналізу маркетингової інформації та процесу прийняття рішень організацією. Система аналітичного маркетингу складається з банку або бази даних, статистичного банку і банку моделей. Банк даних містить первинну інформацію. Сучасні інформаційні технології дозволяють розосередити базу даних по центрах прийняття рішень. Статистичний банк складають статистичні методи обробки первинних даних з метою їхнього подальшого аналізу. Крім елементарних статистичних прийомів обробки інформації, сюди входять і методи багатофакторного аналізу. Банк моделей являє собою комплекс математичних моделей поведінки підприємства на ринку (моделі системи ціноутворення, розробки рекламного бюджету, визначення виробничої програми).
Склад інформації, що збирається МІС (рис.3)
Рис.3. Склад інформації, що збирається МІС
В ряді випадків маркетингові інформаційні системи не дозволяють досягти поставлених цілей. Причинами цього є:
- особливості людей — несприйняття нового, небажання розкриття особливостей прийняття рішень, різні пріоритети, постійна потреба в інформації, недооцінка необхідності відповідних затрат;
- нездатність сприйняття недостатньо добре структурованих проблем (якщо проблема не може бути чітко осмислена, а дослідження можливих рішень не може бути завершене до здійснення їх вибору, то має місце недостатньо добре структурована проблема).
У зв’язку з цим нині перевага все більше віддається системам підтримки рі-шень (СПР). СПР — це сукупність даних, систем, інструментів та методик з відповідним програмним і апаратним забезпеченням, за допомогою якої організація збирає необхідну інформацію, інтерпретує її та кладе в основу маркетингових рішень. Вона включає: систему даних; систему моделей; діалогові системи.
• САМОСТІЙНО Крикавський Є.В. Маркетингові дослідження. С.12-13 – Приклади проведення аналізу.
6. Підходи до організації роботи із постачальниками маркетингової інформаціїОрганізаційна форма - спосіб взаємодії і взаємин між усіма учасниками процесу маркетингового дослідження. Структура організаційних форм маркетингових досліджень:
1. Самостійне проведення досліджень замовником. Співробітники маркетингової служби підприємства власними силами здійснюють збір даних, наприклад, шляхом інтерв’ювання. Зрозуміло, для цього підприємство повинно мати широкий штат співробітників. Однак при цьому досить проблематично організувати збір даних в широкому, наприклад, національному, масштабі.
1.1. Стаціонарні форми:
- Відділи маркетингу, в яких проведення маркетингових досліджень є однією з функціональних обов'язків співробітників;
- Відділи маркетингових досліджень, в яких проведення маркетингових досліджень є цільовою функцією співробітників.
1.2. Тимчасові форми:
- Об'єднання співробітників, які типізовані за рівнем менеджменту: поради по маркетингу - на вищому рівні; проблемні групи - на вищому або середньому; тимчасові консультативні групи - на середній менеджерській рівні.
- Створення спеціальної групи із сторонніх осіб, які підпорядковуються спеціалістам відділу маркетингу. Для роботи із постачальниками маркетингової інформації залучаються студенти або особи не досить великої кваліфікації з метою мінімізації витрат на отримання інформації. Для ефективної роботи в цьому випадку необхідно провести з членами спеціальної групи тренувальні заняття для пояснення мети дослідження, типу необхідної інформації. Крім того, необхідно постійно контролювати якість інформації, що збирається, що деякою мірою залежить від мотивації інтерв’юерів.
- Венчурні групи - форма організації бізнес-процесу, що складається з висококваліфікованих фахівців (сторонніх або внутрішніх), які є незалежними від функціональних підрозділів підприємства. Мета створення групи - відпрацювання дослідних проектів, що мають високий рівень ризику щодо досягнення поставлених цілей внаслідок фундаментальної новизни параметрів дослідження.
1.3. Комбіновані дослідження, при яких, виходячи зі специфіки проблеми, співробітники фірми досліджують, наприклад, рентабельність системи збуту, стан продажів, форми просування товару, а спеціалізована фірма - місткість ринку, зовнішнє середовище маркетингу і т.п.
2. Проведення досліджень сторонніми організаціями (TNS, GFK, AC Nielsen, IMS, КОМКОН, RMBC, UMG, InMind, «Агентство маркетингових дослі-джень (АМД)», «СОЦІС Геллап-Україна (соціологічні опитування і маркетингові дослідження) «, Консалтинг-центр «Еркон» та інші
2.1. На регулярній основі:
- Аутсорсинг - виконання внутрішньої стаціонарної дослідницької функції підприємства сторонніми виконавцями; постійне проведення маркетингових досліджень сторонніми організаціями; аутсорсинг - це передача певних бізнес-процесів або виробничих функцій організації на обслуговування іншій компанії, що спеціалізується у відповідній сфері.
- Супровід - укладення договору (зазвичай довгострокового) з дослідницькою організацією на інформаційну маркетингову підтримку господарської діяльності підприємства.
2.2. На нерегулярній (епізодичній) основі - проведення маркетингових досліджень сторонніми дослідницькими організаціями на вимогу замовника від випадку до випадку (закономірність в зверненнях до дослідникам не простежується).
При реалізації даного підходу підприємство отримає наступні переваги:
1. У спеціалізованих компаній великий досвід проведення подібних досліджень, вони мають висококваліфікований персонал.
2. В цих компаніях є спеціально обладнані класи для тренування інтерв’юерів практично в реальних умовах.
3. Швидкість проведення досліджень.
4. В спеціалізованих компаніях контроль якості отриманої інформації – стандартна процедура.
Разом з тим такий підхід має і свої недоліки:
1. Вартість послуг спеціалізованих компаній у 3 – 5 разів вища, ніж вартість отримання інформації у перших двох випадках.
2. Оскільки замовник сам не бере участі у проведенні МД, існує ймовірність деякого викривлення даних через неточність формулювання завдань.
Вибір певної організаційної форми маркетингового дослідження обумовлений наявністю (відсутністю) необхідних ресурсів для реалізації цілей і завдання дослідження: тимчасових, людських фінансових.
Основні типи постачальників маркетингової інформації зведені у табл. 4.
Таблиця 4
Постачальники маркетингової інформації
Робота з постачальниками маркетингової інформації передбачає наявність у спеціалістів наступних якостей:
1. Системність знань, велику ерудицію. Маркетолог повинен володіти знаннями в галузі останніх досягнень НТП, комерційної діяльності, в галузі виробництва.
2. Комунікабельність. Маркетолог повинен вміти знаходити загальну мову з людьми різних світоглядів, звичок, характерів.
3. Прагнення до нового, високий ступінь динамізму. Існує поняття „турбомаркетинг”, яке характеризує стрімкість процесів, які лежать в його основі. В сучасних ринкових умовах маркетологи повинні вміти швидко реалізовувати свій шанс при роботі з постачальниками маркетингової інформації.
4. Дипломатичність, вміння гасити конфлікти. Будучи носієм нового, маркетолог змушує постачальників маркетингової інформації робити нестандартні ходи, що в деяких людей викликає протидію та роздратованість.
5. Знання іноземних мов для роботи з іноземними постачальниками інформації.
Питання для самоконтролю1. Назвіть основні моменти, які визначають роль маркетингової інформації в діяльності підприємств.
2. Наведіть класифікацію маркетингової інформації.
3. Охарактеризуйте переваги та недоліки первинної і вторинної інформації.
4. Назвіть етапи процесу збору й інтерпретації маркетингової інформації в їх логічній послідовності .
5. Перелічіть джерела маркетингової інформації. Наведіть відповідні приклади.
6. Назвіть та охарактеризуйте критерії оцінки міри поінформованості.
7. Перелічіть методи збору первинної інформації. Дайте її визначення.
8. Охарактеризуйте переваги та недоліки опитування особисто, по телефону і по пошті.
9. Назвіть та охарактеризуйте основні елементи плану і процесу опитувань.
10. Охарактеризуйте особливості спостережень, їх переваги та недоліки у порівнянні з опитуванням.
11. Визначте форми спостережень.
12. Назвіть та охарактеризуйте суттєві особливості маркетингових експериментів і їх форми.
13. Що таке маркетингова імітація?
14. Перелічіть основні етапи розробки опитувальних листків (анкет) в їх логічній послідовності.
15. Назвіть та охарактеризуйте три основні частини опитувального листка.
16. Перелічіть і охарактеризуйте типи питань, які використовуються при розробці опитувальних листків.
17. Дайте відповідь на наступні питання:
Що таке «правило лійки»?
В чому сутність «ефекту випромінювання»?
Охарактеризуйте комунікативні блоки анкет.
Що таке «паспортичка» анкети?
Для чого використовуються контактні питання анкети?
Що являють собою буферні питання анкети?
18. Що таке стиль респондента? Яким він може бути? Як необхідно до нього пристосовуватися?
19. Назвіть основні проблеми, пов’язані з правильним формулюванням питань анкети.
20. Яким є оптимальний розмір анкети?
21. Що означає форматування анкети?
22. Дайте визначення маркетингових інформаційних систем.
23. Назвіть основні проблеми, пов’язані з інформаційним забезпеченням підприємств.
24. Назвіть та охарактеризуйте основні підсистеми маркетингових інформаційних систем.






