Сьогодні: 29 березня 2024, 13:32

Часовий пояс UTC + 2 годин




 Сторінка 1 з 1 [ 1 повідомлення ] 
Автор Повідомлення
 Тема повідомлення: Методичка практика 4 курс
ПовідомленняДодано: 13 березня 2016, 14:25 

З нами з: 07 січня 2010, 15:12
Повідомлення: 88
Прізвище: Буднікевич
Ім'я: Ірина
Спеціальність: Маркетинг
РОЗДІЛ 2
ЗМІСТ ПРОГРАМИ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ


2.1. Загальний план проходження практики

І. Загальне ознайомлення з організацією роботи промислового підприємства
1.1 Історія створення підприємства.
1.2. Виробнича та організаційна структура підприємства.
ІІ. Організація маркетингової діяльності на промисловому підприємстві
2.1. Місце та роль маркетингової служби на підприємстві
2.2. Аналіз маркетингових досліджень, які проводяться на підприємстві
2.2.1. Аналіз фінансового стану підприємства (організації)
2.2.2. Аналіз дослідження ринку
2.2.3. Аналіз дослідження споживачів та конкурентів
2.3. Розробка та впровадження комплексу маркетинг-мікс на підприємстві
2.3.1. Товарна політика на підприємстві
2.3.2. Маркетингова цінова політика
2.3.3. Політика розповсюдження
2.3.4. Маркетингова комунікаційна політика підприємства
2.4. Система завоювання ринку та позиціюнування послуг
2.5. Організація маркетингового планування на підприємстві
2.6. Система маркетингового контролю на підприємстві.
ІІІ. Основні шляхи удосконалення маркетингової діяльності на підприємстві

2.2. Структура та зміст розділів звіту з виробничої практики

Виконаний на високому практичному рівні звіт з виробничої практики дає змогу студентові виступити з науковою доповіддю на студентській науковій конференції, опублікувати певну його частину у збірниках наукових праць економічного факультету ЧНУ.
Основні вимоги до звіту з виробничої практики такі: чіткість побудови, логічна послідовність викладу матеріалу, доказовість аргументів, точність формулювань, обґрунтованість висновків і пропозицій. За змістом і структурою звіт повинен відповідати програмі практики і містити відомості про конкретну роботу, виконану студентом на робочому місці.
Звіт з практики складається з трьох розділів відповідно до змісту. Обсяг першого повинен бути від 10 до 15 сторінок друкованого тексту. Обсяг другого розділу має складати не менше 50 сторінок, а четвертого – не менше 5 сторінок друкованого тексту.
Перший розділ стосується ознайомлення з етапами розвитку підприємства, специфікою його діяльності та організаційною структурою. Необхідно показати та описати історію створення та розвитку підприємства (організації, установи). Слід подати загальну характеристику виробничої структури підприємства із характеристикою виробничих процесів, стану основних виробничих фондів, завантаженості виробничих потужностей. наявністю існуючих технологій виробництва продукції підприємства в залежності від специфіки галузі та сфери діяльності. Слід подати загальну схему організаційної структури управління підприємством (організацією) із чітким аналізом організаційних зв’язків, які забезпечують ефективну діяльність роботи різних відділів. Даний розділ вимагає подання загальної характеристики та профілю підприємства (організації, установи), охарактеризувати його з огляду на особливості функціонування та розвитку галузі та сфери економічної діяльності.
Другий розділ повинен містити аналіз організації маркетингової діяльності на підприємстві. Це основний розділ виробничої практики.
Спочатку описується місце та роль маркетингової служби підприємства. Подається загальна схема організації маркетингового відділу із чіткими взаємозв’язками між керівництвом служби і підлеглими. Визначаються права та коло обов’язків працівників маркетингової служби, аналізується ефективність їх роботи. визначаються проблемні місця.
Надалі подається аналіз маркетингових досліджень, які проводяться на підприємстві.
Обов’язковим є аналіз фінансового стану підприємства. Його доцільно починати з аналізу основних техніко-економічних показників за два-три останні роки, таких як обсяг виручки, собівартість, розмір балансового та чистого прибутку, рівень рентабельності роботи підприємства. Для з’ясування причин прибуткової (збиткової) діяльності промислового підприємства проводиться детальний факторний аналіз або аналіз фінансових коефіцієнтів із співставленням фактичних показників нормативним значенням. робляться відповідні висновки. Даний аналіз допомагає з’ясувати слабкі та сильні місця підприємства відносно забезпеченості фінансовими ресурсами і зробити висновок, чи володіє підприємство достатньою фінансовою базою для впровадження активної маркетингової політики, або окреслити можливості покращення фінансового стану за допомогою залучення зовнішніх фінансових коштів.
Аналіз дослідження ринку допомагає охарактеризувати стан зовнішнього середовища, в якому працює підприємство. Аналіз ринку доцільно проводити на основі послідовного дослідження факторів зовнішнього маркосередовища (загального стану економічного розвитку країни, політики-правових факторів, що стосуються регламентації розвитку конкретної галузі та сфери діяльності, впливу науково-технічного прогресу, природнокліматичних факторів, демографічних показників та соціально-культурних особливостей поведінки споживачів, які можуть виступати цільовою аудиторією для підприємства. На основі проведеного аналізу робиться висновок про загальні тенденції розвитку ринку і формулюється загальний прогноз. Ці результати будуть співставлятись із конкретними складовими маркетингового комплексу підприємства, що підвищить обґрунтованість висновків про їх існуючу або майбутню перспективність.
У наступному підпункті потрібно більш детально дослідити конкурентів і споживачів підприємства. Аналіз конкурентів доцільно проводити виходячи із базової матриці п’яти конкурентних сил М.Портера. Особливої уваги потребує загальна характеристика найближчих конкурентів, які спрямовують свої маркетингової зусилля на той самий цільовий сегмент, на який орієнтується досліджуване підприємство. Такий аналіз допоможе зробити висновок про рівень напруженості конкурентної боротьби на досліджуваному ринку і можливі заходи, які може застосовувати досліджуване підприємство для випередження своїх конкурентів.
Аналіз споживачів доцільно проводити у розрізі дослідження основних сегментів, які обслуговує досліджуване підприємство. Значно полегшить це завдання складання портрету споживачів різних сегментів. Тут також можна використати результати досліджень споживачів, які проводились на підприємстві протягом досліджуваного періоду. Узагальнений портрет споживача дасть можливість зробити висновок про вірність обраного цільового сегмента та відповідність маркетингових програм по активізації роботи із цільовою аудиторією.
Наступний параграф присвячується аналізу ефективності комплексу маркетингу підприємства. Необхідно проаналізувати всі складові елементи маркетингового комплексу.
При аналізі товарної політики підприємства необхідно надати загальну характеристику основним видам продукції (послуг), що виготовляється на підприємстві, її визначним характеристикам, які стали або можуть стати конкурентними перевагами даних продуктів. Доцільно провести оцінку конкурентоспроможності одного з видів продукції. Також необхідно дослідити параметри якості продукції. що виробляється на підприємстві, їх відповідність ДСТУ або системі ISO. Також необхідно перерахувати та проаналізувати торгові або товарні марки, під якими підприємство виготовляє та продає свою продукцію, доцільно подати зображення торгової марки із інформацією про її змістовне наповнення, а також загальну оцінку ефективності її використання Підсумковим у даному параграфі є аналіз асортиментної політики підприємства, де потрібно охарактеризувати основні показники асортименту (ширину, глибину, довжину, гармонійність), а також коефіцієнти ефективності асортиментних ліній (постійності, оновлення тощо). Потрібно описати сильні та слабкі сторони, можливості та загрози підприємства. З даного зондувального аналізу стану підприємства (аналіз фінансового стану, аналіз організації, кваліфікації кадрів) та ринку, на якому воно функціонує (аналіз постачальників, посередників, конкурентів, визначення та опис цільового сегменту ринку), необхідно виділити й аргументувати основні проблеми, що загрожують підприємству.
Аналіз маркетингової політики ціноутворення подається у розрізі ідентифікації цінової політики підприємства існуючим методикам (на конкретному прикладі). Доцільно провести загальну характеристику методики ціноутворення із висновком щодо її відповідності маркетинговій ціновій стратегії підприємства. Необхідним також є подання аналітичної інформації щодо наявності системи знижок або надбавок, системи кредитування із загальною оцінкою їх ефективності.
Аналіз маркетингової політики розповсюдження передбачає загальний опис систем збуту та постачання продукції, які існують на підприємстві, перелік основних постачальників із їх характеристикою та умовами співпраці, критерії вибору посередників, особливості укладання та реалізації договорів із оптовими та роздрібними підприємствами, наявність та ефективність роботи власного транспортного цеху або умови співпраці із транспортними організаціями, характеристику та аналіз ефективності роботи складських приміщень. Доцільним є загальний опис однієї із схем збуту продукції підприємства із аналітичним висновком щодо її ефективності.
Маркетингова комунікаційна політика підприємства передбачає аналіз рекламної діяльності підприємства, визначення ефективності заходів щодо стимулювання збуту, опис участі підприємства у спеціалізованих виставках, ярмарках, підтримка зв’язків із громадськістю, активність використання сучасних ІТ технологій при формуванні комунікаційних зв’язків із цільовими аудиторіями. Доцільно проаналізувати наявність фірмового стилю підприємства, рівень розвитку корпоративної культури, наявність відзнак за різноманітні досягнення, що здобуло підприємство тощо
У наступному параграфі необхідно подати результати ознайомлення із якістю та рівнем сервісного обслуговування на підприємстві, охарактеризувати систему завоювання ринку та позиціонування послуг підприємства.
Надалі потрібно визначити систему організації маркетингового планування на підприємстві, наявність стратегічних підходів та поточних маркетингових планів, охарактеризувати систему маркетингового контролю на підприємстві.
У третьому узагальнюючому розділі потрібно визначити основні шляхи удосконалення маркетингової діяльності на підприємстві на основі ознайомлення з досвідом ведення маркетингової діяльності на провідних підприємствах області, країни, світу, які працюють на аналогічному ринку з подібною продукцією.

2.3. Формування звіту з виробничої практики

При підготовці звіту можна скористатися таким алгоритмом:

1. Викласти письмово у довільній формі історію створення підприємства
2. Викласти письмово у довільній формі основні напрямки діяльності підприємства.
3. Розглянути організаційну і виробничу структуру підприємства, викласти письмово функції кожного підрозділу, окремо виділити функції відділу маркетингу.
5. Скласти схему взаємодії відділу маркетингу з іншими підрозділами підприємства при виконанні його функцій;
6. Розглянути економічну модель підприємства за попередній рік.
7. Провести критичний аналіз маркетингових досліджень, які провадились на підприємстві:
- провести аналіз фінансового стану підприємства із описом динаміки основних показників;
- провести аналіз ринку на якому працює підприємство (ємність ринку, обсяг експорту та імпорту, основний характер продукції), охарактеризувати стан ринку (загальноекономічні тенденції, останні зміни у законодавчій базі, соціокультурне середовище, вплив науково-технічного прогресу на розвиток галузі, в якій працює підприємство, основні конкуренти, споживачі, посередники, постачальники), визначити основні тенденції щодо розвитку ринку на найближчий період;
- провести описовий аналіз дослідження споживачів та конкурентів;
8. Провести ознайомлення з особливостями розробки та впровадження комплексу маркетинг-мікс на підприємстві:
- Товарна політика на підприємстві (асортимент та номенклатура продукції, ступінь впровадження нових технологій, реконструкції та модернізації продукції, етапи життєвого циклу основних видів продукції, показники якості та конкурентоспроможності продукції, ефективність використання товарної марки);
- Маркетингова цінова політика (прядок нарахування витрат та виробництво та реалізацію продукції, калькуляція витрат, нарахування відпускної ціни підприємства, нарахування ціни реалізації, аналіз методик ціноутворення, які використовуються на підприємстві, ідентифікація стратегії ціноутворення підприємства);
- Політика розповсюдження (наявність посередників при організації збуту, умови співпраці з посередниками, можливість оптимізації організації збуту продукції підприємства, ефективність прямого або опосередкованого збуту для підприємства, ідентифікація рівня та широти каналів розподілу, які використовуються підприємством)
- Маркетингова комунікаційна політика (аналіз рекламної діяльності підприємства, визначення ефективності заходів щодо стимулювання збуту, опис участі підприємства у спеціалізованих виставках, ярмарках, підтримка зв’язків із громадськістю, оцінка ефективності використання ІТ у комунікаційних заходах).
9. Ознайомлення із якістю та рівнем сервісного обслуговування на підприємстві, охарактеризувати систему завоювання ринку та позиціонування послуг підприємства.
10. Визначити систему організації маркетингового планування на підприємстві, наявність стратегічних підходів та поточних маркетингових планів, охарактеризувати систему маркетингового контролю на підприємстві.
11. Визначити основні шляхи удосконалення маркетингової діяльності на підприємстві на основі ознайомлення з досвідом ведення маркетингової діяльності на провідних підприємствах, що працюють у даній сфері.



РОЗДІЛ 3
ФОРМИ ТА МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

За проведенням практики здійснюється поточний та підсумковий контроль виконання окремих завдань, розділів і всієї практики в цілому.
На підприємстві, в установі (базах практики) існує встановлений режим праці, правила внутрішнього розпорядку, яких студент повинен суворо дотримуватися.
Поточний контроль роботи студента на базі практики здійснює керівник практики від виробництва, який призначається наказом по підприємству та безпосередньо організовує і контролює проходження практики студентами відповідно до робочої програми. Він здійснює перевірку щоденника практики, матеріалів звіту, забезпечує методичну допомогу, керівництво та контроль за виконанням студентом робіт передбачених програмою практики, пише відгук про роботу студента.
Одночасно контроль за виконанням програми практики і наданням методичної допомоги здійснює керівник практики від університету. Останній призначається наказом від університету на період аналітичної виробничої практики студента.
Будь-які порушення при проходженні практики (техніки безпеки, трудової дисципліни, правил внутрішнього розпорядку тощо) фіксується керівником практики від виробництва і відображається у відгуку керівника практики про роботу практиканта в щоденнику практики. Про порушення повідомляється в установленому порядку в університет.
Підсумковим контролем є залік з виробничої аналітичної практики бакалавра у вигляді захисту звіту, під час якого перевіряється якість набутих студентом знань і вмінь.
Для забезпечення своєчасного виконання студентом програми аналітичної виробничої практики пропонується орієнтований графік проходження практики (Додаток А). Практикантам дозволяється самостійно відкоригувати наведені нижче рекомендації відповідно до умов та бази практики з огляду на раціональне планування і використання відведеного навчальним планом часу.



РОЗДІЛ 4
ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БАЗИ


Джерелами інформації для проведення аналізу результатів підприємницької діяльності фірми, підприємства, підготовки звіту з виробничої практики є: форми статистичної звітності, які складає і подає органам статистики підприємство (фірма), плани і звітність про різні напрямки господарської діяльності, дані оперативного статистичного та бухгалтерського обліку, інша оперативна та періодична інформація, дані опитування та спостереження на робочих місцях, нормативні документи тощо. У Додатку Б подано перелік форм звітності, до яких можна звернутися за потрібною інформацією відповідно до бази практики.
Доцільне також формування попередніх відповідей на питання, які можуть виникнути під час захисту виробничої практики, зокрема:
1.Дати характеристику підприємства як виробничої системи.
2. За якою схемою організований відділ маркетингу на підприємстві.
3. Основні характеристики продукції підприємства.
4. Характерні та специфічні ознаки галузі, сфери діяльності, у якій функціонує дане підприємство
5. Основні конкуренти підприємства на ринку.
6. Характеристика основних споживачів продукції підприємства.
7. Яким чином контролюється якість продукції на підприємстві
8. Види сировини, які застосовуються для виробництва продукції
9. Характеристика основних видів обладнання
10. Як оцінити рівень конкурентоспроможності продукції підприємства.
11. На якій стадії життєвого циклу знаходиться продукція підприємства.
12. Основні складові елементи маркетингової товарної політики підприємства, рівень на якість їх використання на підприємстві.
13. Система ціноутворення, що використовується на підприємстві.
14. Рівень і широта каналу розподілу на підприємстві.
15. Види засобів масової інформації, які використовує підприємство при проведенні комунікаційної політики.
16. Основні види заходів щодо стимулювання збуту на підприємстві.
17. Види супровідних послуг, що надаються підприємством.
18. Види планів маркетингу, які використовуються на підприємстві.
19. Види контролю за маркетинговою діяльністю підприємства.
20. Основні напрямки удосконалення маркетингової діяльності підприємства.
Доцільно скласти письмову характеристику виробничої практики за участю працівників підприємства, де проходив практику студент (історія створення підприємства; статут підприємства; галузева належність та форма власності, основні напрямки діяльності і номенклатура продукції; аналіз техніко-економічних показників діяльності підприємства за останні два-три роки; детальна характеристика продукції, що виготовляється; характеристика обладнання, що використовується; складання плану маркетингу, характеристика технологічних процесів виготовлення продукції).
Також скласти письмову характеристику недоліків, які виявлені при організації маркетингових процесів на базовому підприємстві;
Запропонувати основні шляхи удосконалення маркетингових процесів на підприємстві



РОЗДІЛ 5
ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ


Завершальним етапом проходження практики є складання кожним студентом письмового звіту з практики, що подасться на кафедру маркетингу, в якому повинні бути відображені результати практичної діяльності студента згідно з програмою практики.
Виробнича практика − одна із форм науково-дослідної роботи студентів, а тому повинна містити елементи самостійних досліджень − економічного аналізу, обґрунтування розрахунків показників роботи підприємства, наявність обґрунтованих висновків і пропозицій.
Під час проходження виробничої практики доцільно проаналізувати діяльність підприємства, використовуючи статистичні дані фінансові та бухгалтерські показники за два-три останні роки. Якщо підприємство реорганізоване чи функціонує менше ніж 2-3 роки, необхідно проаналізувати дані за останній звітний період. Для порівняння потрібно вивчити досвід інших підприємств-конкурентів, які працюють в аналогічних умовах на тому ж ринку.
В якості методів обробки та аналізу первинної та вторинної інформації можуть бути використані: групування, розрахунки відносних і середніх величин, індексів, показників варіації, розробка таблиць, графіків, побудова рядів динаміки, визначення залежності показників між собою, порівняння, ланцюгова підстановка, кореляційний аналіз тощо.
На підставі аналізу студент повинен зробити висновки і дати рекомендації для подальшого поліпшення роботи з досліджуваного питання. Висновки і рекомендації повинні враховувати перспективу щодо їх використання. Висновки можуть мати як позитивний, так і негативний характер; головне, щоб вони були логічно узагальнені та економічно обґрунтовані.
Висуваючи пропозиції чи рекомендації до економічних та організаційних питань діяльності підприємства у сфері маркетингової діяльності, студент має з’ясувати їх ефективність. Якщо йдеться про впровадження нової технології, форм організації, системи управління, необхідно мати на увазі не тільки їх позитивний ефект, але й підрахувати та порівняти витрати, пов’язані з їх упровадженням − матеріальні, трудові, фінансові. Без такої оцінки неможливо з’ясувати ступінь реального запровадження та окупність рекомендацій, запропонованих у звіті.
Виконаний на високому практичному рівні звіт з виробничої практики дає змогу студентові виступити з науковою доповіддю на студентській науковій конференції, опублікувати певну його частину у збірниках наукових праць економічного факультету ЧНУ тощо.
Основними вимогами до викладу звіту з виробничої практики є: чіткість побудови, логічна послідовність викладу матеріалу, доказовість аргументів, точність формулювань, обґрунтованість висновків і пропозицій. За змістом і структурою звіт повинен відповідати програмі практики і містити відомості про конкретну роботу, виконану студентом на робочому місці.

5.1. Загальні вимоги

Виробничу практику друкують машинописним способом або за допомогою комп’ютера з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) через два міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці (полуторний інтервал комп’ютерного тексту). Мінімальна висота шрифту 1,8 мм. Можна також використати папір форматів у межах від 203х288 до 210х297 мм і подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату А3.
Текст виробничої практики необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів:
ліве − не менше 30 мм, праве − не менше 10 мм, верхнє − не менше 20 мм, нижнє − не менше 20 мм.
Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка − чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту виробничої практики повинна бути однаковою.
Вписувати в текст виробничої практики окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.
Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання виробничої практики, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом.
Роздруковані на ЕОМ програмні документи повинні відповідати формату А4 (мають бути розрізаними), їх включають до загальної нумерації сторінок виробничої практики і розміщують, як правило, в додатках.
Текст основної частини виробничої практики поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.
Заголовки структурних частин виробничої практики «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ». «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.
Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 1 інтервалу.
Кожну структурну частину виробничої практики треба починати з нової сторінки.

5.2. Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.. Першою сторінкою виробничої практики є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не нумерують. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.
Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.
Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.
Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати у виробничій практиці безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.
Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.
Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.
Наприклад:
Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.
Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).
При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад:
«Продовження табл. 1.2».
Формули в роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).
Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах одної сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:
Примітки:
1....
Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

5.3. Ілюстрації

Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення (електрографічне копіювання, мікрофільмування). Ілюстрації повинні бути виконані чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері.
В роботі слід застосовувати лише штрихові ілюстрації і оригінали фотознімків.
Фотознімки розміром меншим за формат А4 повинні бути наклеєні на стандартні аркуші білого паперу формату А4.
Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий текст).

5.4. Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.
Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють.
Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку виробничої практики або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку − боковик.
Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

5.5. Формули

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.
Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

5.6. Посилання

При написанні виробничої практики потрібно давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться виробничій практиці, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.
Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в дисертації.
Посилання в тексті на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...».
Допускається наводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера.
Приклад:
Цитата в тексті: «... щорічно в Україні утворюється 1,7 мільярдів тонн різноманітних твердих промислових відходів... [6]1) «.
Відповідний опис у переліку посилань:
6. Бент О.Й. Про розробку концепції ресурсозбереження в мінерально-сировинному комплексі України/ О.Й.Бент // Мінеральні ресурси України.-2005.− № 2. − С.20-21.
Відповідне подання виноски:
1) [6] Бент О.Й. Про розробку концепції ресурсозбереження в мінерально-сировинному комплексі України /О.Й.Бент // Мінеральні ресурси України.-2005.− № 2. − С.20-21.
Рекомендується в основному тексті або у заключних абзацах розділів давати посилання на особисті наукові праці здобувача (принаймні ті, перелік яких наведено в авторефераті).
Посилання на ілюстрації роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, «рис.1.2».
Посилання на формули виробничої практики вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад, «... у формулі (2.1)».
На всі таблиці виробничої практики повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «...в табл.1.2».
У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див.табл.1.3».

5.7. Додатки

Додатки оформлюють як продовження виробничої практики на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.
Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках виробничої практики, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.
При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою виробничої практики друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ».
Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 - підрозділ 3.1 додатка В. Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д).





РОЗДІЛ 6
ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИКИ


Перед захистом керівником виробничої практики від ЧНУ заповнюється попередня рецензія на звіт з виробничої практики, яка містить критерії оцінювання всіх видів робіт, виконаних студентом у процесі проходження практики та написання звіту (Додаток Г).
Захист звіту кожним студентом відбувається в університеті згідно з графіком перед комісією у складі не менше двох викладачів, яких призначає завідувач кафедри відповідно до розподілу навантаження як керівників виробничої практики від кафедри. Студент коротко інформує про цілі дослідження, стан питання, недоліки, що мають місце, дає пропозиції, відповідає на запитання викладачів.
Захист звіту завершується виставленням студенту диференційованої оцінки, про що робиться запис у заліковій книжці. Оцінка залежить від застосованої методики та якості виконання завдань практики, уміння студента пов’язувати теоретичні знання з практикою маркетингової діяльності, правильності відповідей на запитання при захисті, а також оформлення роботи.
У разі одержання незадовільної оцінки студент направляється для проходження практики повторно за власні кошти.
Студента, який востаннє отримав негативну оцінку з практики, відраховують із вищого навчального закладу.

Додаток Б
Джерела інформації про результати діяльності бази практики для підприємств і фірм.

- Статут підприємства.
- Штатний розпис.
- Основні показники, які характеризують діяльність підприємства.
- Схему організаційної структури підприємства або структури управління.
- Схему виробничої структури.
- Баланс. Форма №1.
- Звіт про фінансові результати. Форма №2.
- Звіт про рух грошових коштів. Форма №3.
- Звіт про власний капітал. Форма №4.
- Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції. Форма 1П-НПП
- Звіт про товарооборот торгової мережі. (для торговельних закладів)
- Звіт про продаж і запаси товарів у торговій мережі. (для торговельних закладів)
- Звіт про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі. (для торговельних закладів)
- Звіт про обсяги реалізованих послуг. (для закладів сфери послуг)
- Звіт про туристичну діяльність за 20__ рік
- Звіт про ціни виробників промислової продукції.
- Примітки до річної фінансової звітності. Форма №5.
- Звіт підприємства по продукції. Форма №1-п (річна).
- Звіт про витрати на виробництво продукції.
- Фактична та планова калькуляція одиниці продукції.
- Кошторис витрат виробництва.
- Звіт про інноваційну активність підприємства. Форма №2-пром (інновація).
- Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва. Форма №1-М.
- Звіт про фінансові результати. Форма №2-м.
- Звіт з праці. Форма №1-ПВ.
- Звіт про стан заборгованості про виплату заробітної плати. Форма 1-ПВ (заборгованість)
- Звіт використання робочого часу. Форма №3-ПВ.
- Положення про умови оплати праці робітників конкретного підприємства.
- Додатки до Положення про умови оплати праці робітників.
- Матеріали маркетингових досліджень.
- Положення про преміювання працівників конкретного підприємства.
- Асортимент та номенклатура продукції.
- Прайс-листи.
- Положення про окремі відділи (відділ маркетингу, відділ планування тощо).
- Посадові інструкції менеджерів з окремих питань.
- Посадова інструкція маркетолога.
- Висновки аудиторських перевірок.
- Наряди.
- Пропозиції до співпраці.
- Рекламнирй матеріал.
- Договірна документація.
- Бізнес-плани.
- Матеріали маркетингових досліджень.
- Висновки аудиторських перевірок.
- Положення по підприємству.
- Інші документи, які не є конфіденційною інформацією.


Специфічні джерела інформації про результати діяльності бази практики для фінансових та банківських установ.
- Загальна інформація про діяльність банку.
- Звіт про прибутки та збитки.
- Балансовий звіт.
- Звіт про зміни в акціонерному капіталі.
- Звіт про рух грошових коштів.
- Облікова політика (примітка 1).
- Примітки до річних фінансових звітів.
- Звіт про суми і процентні ставки за кредитами.
- Звіт про суми і процентні ставки за депозитами.
- Звіт про залишки заборгованості за кредитами (за галузями економіки).
- Звіт про залишки за депозитними зобов’язаннями (за галузями економіки).
- Розрахунок резерву на можливі втрати за позичками комерційних банків.

Критерії оцінки в Додатку В на рисунку
Зображення


Офлайн
 Профіль  
 
Відображати повідомлення за:  Сортувати за  
 Сторінка 1 з 1 [ 1 повідомлення ] 

Часовий пояс UTC + 2 годин



Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість


Ви не можете створювати нові теми у цьому форумі
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете додавати файли у цьому форумі

Знайти:
Вперед:  
cron
phpBB skin developed by: John Olson
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
Вы можете бесплатно создать форум PHPBB2 на MyBB2.ru, Также возможно создать форум бесплатно PHPBB3 на Getbb.ru
Український переклад © 2005-2007 Українська підтримка phpBB